Анна Чакветадзе — тенісна чемпіонка і коментатор

Продовження. Початок читайте в матеріалі від 5 березня. КОНКУРЕНЦІЯ БЕЗ КОНФРОНТАЦІЇ?

1

Анна Чакветадзе

Анна Чакветадзе

-Коли ви потрапили до сотні найсильніших тенісисток світу, це дало можливість виступати на усіх турнірах Великого Шлему. І далі вже пішли успіхи.

У нас, російських гравців, була серйозна конкуренція. І ми дивилися на старших дівчат — Анастасію Мискіна, Олену Дементьєву — ми виросли на їхній грі. Й мої ровесниці, хтоссь трохи старший, хтось — трохи молодший, Дінара Сафіна була основною претенденткою на те, щоб замінити гравців з десятки. Конкуренція — це прекрасно. Обов'язково потрібна плеяда деяких тенісисток, щоб стимулювати їхній прогрес.

Анастасія Мискіна

Анастасія Мискіна

А які у вас були відносини із іншими дівчатами?

Ви знаєте, все ж таки ми були суперницями. Але в той же час, коли ти присутній в одному просторі, не те, щоб доводилася спілкуватися, та треба підтримувати нормальні стосунки. Можливо, вони поверхні, та все ж, усі дівчата спілкувалися між собою. Мені, після завершення кар'єри, хотілося б щоб ми спілкувалися більше. Але хтось не хоче, хтось навпаки закрився, живе у своєму світі тощо. Але в мене загалом лишился приємні спогади. Негатив витіснився, все ж таки нас стільки пов'язувало, ми мандрували по світу, святкували дні народження одна одної.Така дотична точка у нас була, але це чомусь забувається…

А як Шарапова?

Вона достатньо закрита людина. В принципі, спілкується зі своєю командою. Зрозуміти її можна. Вона любить дистанцію. Але розуміє, що повинна спілкуватися з пресою. Знає, що журналісти в ній зацікавлені. Проте, я пам'ятаю прес-конференцію, де вона була доволі жорсткою. Все залежить від настрою. Не скажу, щоб вона хамила, але відповідала в грубій формі. Ми всі не механізми, все таки переживаємо колосальний стрес. Тим більше, в тенісі, на відміни від інших видів спорту, турніри йдуть кожного тижня. А нині топ-гравці мають брати участь обов'язково на 15 турнірах щорічно...Це накладає свій відбиток. Постійна конкуренція плюс переліти. Не завжди легко летіти. Наприклад, в Австралію, потім пройти аклиматизацію та ще й виступити.

Марія Шарапова

Марія Шарапова


US OPEN — НАЙПРИЄМНІШИЙ…

Який з чотирьох турнирів Шлему подобався вам найбільше?

Мабуть, US Open. Там доходила до півфіналу, де поступилася Світлані Кузнецовій. Знов таки — юнацькі спогади, коли вперше потрапила в турнір такого гатунку. Там уперше обіграла другу ракетку світу, вийшла на величезну арену.

US Open

Ви грали на першій арені?

На другій. Для мене вона тоді здавалася величезною.

А Вімблдон був не таким вдалим...

Дійсно, хоч я була у фіналі юніорським змагань там, поступилася бельгійці Кірстен Фліпкенс. Та в професійному турі максимально я доходила лише до четвертого раунду. Програла тоді Ніколь Вайдишовій, хотілося, звичайно, пройти далі, та з Вімблдоном не судилося.

Кірстен Фліпкенс

Кірстен Фліпкенс

А як ви ставитеся до трав'яного покриття?

Воно надто швидке, а я все ж таки більш комбінаційний гравець, який грає на контратаці. Трохи любила відходити назад, до сітки, зазвичай, не виходила. Плюс на траві велике значення має сильна подача. Я такої грою не володіла, тому виникали складності.

Вам довелося піти з тенісу зарано через здоров'я? Можливо, це був правильний крок, адже воно поліпшилося...

Так здоров'я насправді краще. Я відкрила тенісну школу, але все рівно не можу собі дозволити повноцінно грати із своїми учнями, більше спостерігаю.

Чи легко вам далося розставання з великим тенісом?

Прощання з тенісом був для мене вельми емоційним момент. Оскільки я розуміла, що мені лише 25 років, я, в принципі, ще можу багато років грати. Особливо нині є така тенденція, що навіть після тридцяти років тенісистки показують дуже високі результати. Подивіться на тих же Серену Вільямс та Роберту Вінчі. Й, безумовно, це був удар. Але з іншого боку — приїздити, відчувати себе готовою не на сто відсотків, а потім боротися не лише із суперниками, а й самим собою, доволі складно не лише у фізичному плані, а й психологічному. Тому я спочатку взяла паузу.

Серена Вільямс

Серена Вільямс

А коли вирішили остаточно?

Взагалі думки про повернення були присутні ще до минулого року. Завжди хочеться вийти на корт. Особливо, враховуючи, що я працюю нині коментатором. І мені дуже цікаво, хоча й віртуально, але бути присутньою на турнірах. І звичайно я варюся в усьому цьому, колосальні емоції, хочеться взяти ракетку і побігти — здається, я можу теж. Якось треба себе стримувати, жити реальним життям. Але в кінці минулого року я зрозуміла точно: що вже все треба про це забути.


ВІД РАКЕТКИ ДО МІКРОФОНА

Як ви стали коментатором, хто вас учив? Може, знаменита тенісистка і коменатор Анна Дмітриєва?

Ні, я не можу сказати, що Анна Дмітриєва менее вчила. Мене можна сказати одразу кинули в пучину подій. Запросили спробувати. Я спробувала — мені сподоболося.

З ким же ви працювали?

Наскільки я пам'ятаю — з футбольним коментатором. Це був Паша Занозін, він працював на НТВ, тепер він — на Матч-ТВ. Це був цікавий досвід.

Павел Занозін

Павел Занозін

Але це ще був не Євроспорт...

Уперше я спробувала на НТВ-плюс, на тенісному каналі. А вже потім мене запросил на Європорт, де мені вдалося закріпитися. Й тепер із своїм сокоментатором, Владом Осташевим розповідаємо про всі турніри. Я починала лише на змаганнях Великого Шлему. На жаль, тепер теніс не так часто транслюється, як хотілося б. Але ми з Владасом працюємо і почиваємось дуже комфортно.

Ви часто з ним пікируєтеся, че це так задумано чи так виходить само собою?

Після того, як чотири-п'ять годин відсидиш за мікрофоном, хочеться щось утнути... Насвправді, це все жарти, щоб трохи розрядити атмосферу. І, мені здається, глядачам не завжди цікаво, коли коментатори поводять себе доволі сухо. Тут ж не футбольний матч. Треба заповнювати паузи між розіграшами. А ще, наш ефірний час може затягнутися тому, що і матч затягується, й ми перестрибуємо з одного корту на інший.

А який ваш максимальний час в ефірі?

Шість годин.

Анна Чакветадзе

Анна Чакветадзе

Ви продовжуєте своє вдосконалення?

Не вважаю себе професіоналом першої величини, але це мені дуже цікаво. Здається, чим більше я в це поринаю, тим більше розумію, як треба себе поводити, але, мабуть, ще до кінця не зрозуміла. Я хотіла б в цьому плані розвиватися. Я люблю теніс, і люблю аналізувати його, напевно, з технічного боку, і можливо, глядачу, який уперше вмикає телевізор і слідкує за грою, це не так і цікаво. Але з точки зору професіонала, ці нюанси дуже важливі. І хочеться, їх відзначати в тією чи іншо мірою, наскільки це дозволяє ситуація.

Мені подобаються ваші коментарі, мені здається, що найцікавіше, принаймні для мене як глядача, це — психологія боротьби. Хоча це у вас присутньо достатньою мірою.

Погоджуюсь з вами. Але, річ у тім, що з'являється дуже багато нових гравців, і, як на мене, коментатор має бути присутнім у гущині подій, щоб розібратися якраз у тонкощах психології.

Tennis

Заключну частину інтерв'ю читайте в паузі між партіями Марії Музичук і Хоу Іфань. Там буде про українських тенісистів, а також ми нарешті розкриємо таємницю, чому і як потрапила Анна Чакветадзе на шаховий матч.

Вів бесіду Петро Марусенко.

1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *